Криптоактиви стали новим полем бою в тіні ісламістських війн, крипторинок під теократичним режимом стикається з викликами

Нещодавно найбільша криптоактивна біржа Ірану Nobitex зазнала значної кібератаки. Група хакерів, що називає себе "Ловці горобців", зламала систему Nobitex і викрала близько 90 мільйонів доларів активів. Ця група звинуватила Nobitex у допомозі уряду Ірану в ухиленні від міжнародних санкцій та фінансуванні незаконної діяльності, а також перевела вкрадені кошти на рахунки з антиіранською інформацією.

Ця подія не лише виявила величезний крипторинок Ірану, але й дала зрозуміти, що ця країна, яка здійснює ісламське теократичне правління, вже глибоко переплетена з індустрією криптоактивів.

Розвиток криптоактивів в Ірані

Інтерес Ірану до криптоактивів головним чином виникає з економічного та геополітичного тиску. Через суворі санкції звичайні фінансові канали Ірану обмежені, міжнародна торгівля та перекази коштів ускладнені. У цьому контексті криптоактиви розглядаються як альтернативний засіб.

Економічна ситуація в Ірані також сприяла розвитку крипторинку. Країна тривалий час стикається з високою інфляцією та тиском девальвації валюти, національна валюта ріал постійно слабшає. Фондовий ринок переживає різкі коливання, що змушує багатьох вкладників вкладати кошти в криптоактиви для хеджування ризиків. Для звичайних іранців криптоактиви вважаються інструментом збереження вартості та диверсифікації активів.

Згідно з аналізом компанії TRM Labs, що займається безпекою блокчейну, у 2022 році загальний обсяг криптоактивів, що надійшли до основних бірж Ірану, наблизився до 3 мільярдів доларів США, при цьому Nobitex є найбільшою торговельною платформою країни з часткою на ринку приблизно 87%. Іншими основними платформами є Wallex, Excoino, Aban Tether та Bit24. Ці місцеві біржі повинні отримати дозвіл від регуляторних органів та дотримуватись правил щодо боротьби з відмиванням грошей та ідентифікації клієнтів.

У сфері розвитку технології блокчейн уряд Ірану також зробив певні кроки в останні роки. Два офіційно підтримуваних блокчейн-проекти Kuknos і Borna були запущені головними банками Ірану та Центральним банком з метою підвищення ефективності та прозорості фінансової системи. Крім того, Іран і Росія, як стверджують, планують запровадити кроскордонний стабільний монету, забезпечену золотом, для розрахунків у торгівлі між двома країнами та уникнення фінансових санкцій.

Завдяки багатим енергетичним ресурсам, Іран у 2018 році визнав видобуток криптоактивів легальною промисловістю. У 2021 році Іран складав близько 4,5% від світової потужності біткоїн-майнінгу, щорічно виробляючи близько 1 мільярда доларів США біткоїнів. Однак через навантаження на електричну мережу, викликане високими енергетичними субсидіями, та регуляторні вимоги, багато майданчиків вирішили перейти в підпілля або обходити правила. До 2024 року частка Ірану у світовій потужності біткоїн-майнінгу знизилася до приблизно 3,1%.

Еволюція криптоактивної політики Ірану

Уряд Ірану змінив своє ставлення до криптоактивів кілька разів, загалом спостерігається тенденція від раннього відкриття до поступового посилення.

У 2018 році Іран офіційно визнав видобуток цифрових валют легальною галуззю. Уряд вимагав, щоб ліцензовані майнери використовували ефективне обладнання, і дозволяв продавати видобуток лише за певною ціною Центральному банку, при цьому сплачуючи за електрику за експортною ціною. Низька ціна на електрику привабила іноземних майнерів, зокрема з Китаю, інвестувати в видобуток.

Однак, ця модель "енергія в монету" швидко загострила напруженість з електроенергією. У травні 2021 року, після рідкісного великого відключення електрики влітку, уряд Ірану запровадив тимчасову заборону на всі види діяльності з видобутку криптоактивів на чотири місяці. Після цього, кожного літа в період пікових навантажень на електромережу, уряд короткочасно закривав частину майнінгових ферм, щоб забезпечити постачання електроенергії для населення.

У сфері регулювання торгівлі Центральний банк Ірану ще в 2020 році заборонив фізичним особам використовувати іноземні видобуті цифрові валюти для торгівлі на території країни. Після 2022 року іранські регулятори посилили обмеження на рекламу криптоактивів та продаж майнінгового обладнання. У грудні 2024 року офіційний Іран наказав заборонити просування криптообладнання та відповідних навчальних курсів в Інтернеті, а також вимагав від основних електронних торговельних платформ зняти з продажу відповідну рекламну інформацію.

На кінець 2024 року контрольні акценти перемістяться на самі криптоугоди. Центральний банк Ірану запровадив нові правила, намагаючись заблокувати обмін криптоактивів на ріали на внутрішніх сайтах. У січні 2025 року буде введено урядовий торговий інтерфейс, що вимагає від усіх вітчизняних бірж підключитися до системи контролю через цей канал, щоб полегшити моніторинг ідентифікаційної інформації користувачів та обігу коштів.

У лютому 2025 року офіційні особи Ірану оголосили про заборону на публікацію реклами криптоактивів у будь-яких випадках та на будь-яких платформах. Після хакерської атаки на Nobitex Центральний банк Ірану ще більше посилив контроль над криптоопераціями, встановивши, що вітчизняні криптоплатформи можуть працювати лише з 10:00 до 20:00 щодня, щоб підвищити ефективність регулювання та обмежити витік капіталу.

![крипторинок стає новим полем битви в Іранській тіні, крипторинок під тиском теократичного режиму](https://img-cdn.gateio.im/webp-social/moments-59cfcabc923709cec00bca0667354075.webp01

Криптоактиви та ісламська доктрина

Як ісламська республіка, Іран, просуваючи розвиток криптоактивів, повинен враховувати норми ісламського права. Ісламська доктрина забороняє всі форми лихварства та азартних ігор, тоді як торгівля криптоактивами через різкі коливання та певну спекулятивну природу була піддана сумнівам з боку деяких консерваторів.

Верховний лідер Ірану Хаменеї має відносно відкриту позицію з цього питання. У 2021 році він заявив, що купівля та продаж, а також виробництво Криптоактивів "повинні відповідати законам та нормативам Ісламської Республіки Іран" і не вважаються автоматично такими, що суперечать ісламському вченню. Однак думки різних релігійних вчених не зовсім узгоджені. Деякі релігійні лідери вважають, що монета, як-от біткоїн, має "багато невизначеностей", тому їхня торгівля не відповідає вимогам ісламського права.

Хоча офіційний Іран не вважає криптоактиви чіткою релігійною забороною, проте на практиці підкреслює, що їх слід використовувати в межах дозволених національним законодавством та регуляторних рамок, щоб уникнути надмірної спекулятивної діяльності. Така позиція в певній мірі врівноважує протиріччя між ісламським вченням та сучасною економічною практикою.

Виклики та ризики крипторинку

Незважаючи на численні обмеження, криптоактиви все ще привертають увагу великої кількості молоді та технологічних спеціалістів в Ірані. З розвитком інформаційних технологій, поширенням смартфонів та поступовим відкриттям Ірану для зовнішнього зв'язку, бар'єри для участі звичайних громадян у торгівлі цифровими валютами знижуються.

Однак участь у крипторинку також супроводжується ризиками. Низький рівень знань про шифрування в Ірані став пасткою для злочинців: випадки шахрайства виникають один за одним, багато інвесторів зазнають величезних втрат через сліпе наслідування. Анонімні угоди на чорному ринку також створюють виклики для регулювання. Додатково, сама ринок має різкі коливання і нестачу зрілого правового захисту, що змушує деякі іранські сім'ї дотримуватись обережної або навіть вичікувальної позиції щодо таких активів.

В цілому, незважаючи на те, що криптоактиви в Ірані поступово отримують ширше визнання, дискусії навколо їх легітимності, безпеки та етики тривають. У поточних реальних труднощах, з якими стикається Іран, перспективи розвитку крипторинку залишаються сповненими невизначеності.

![крипторинок стає новим полем бою в таємній війні, крипторинок під тінню теократичного режиму])https://img-cdn.gateio.im/webp-social/moments-277a548209de7004cb0622fe0a5727cc.webp(